Іщук Н., Іщенко М., Великодський Ю. Аналіз часових рядів координат ГНСС-станції «Чернігів» (CNIV). Кинематика и физика небесных тел. – 2021. – Т. 37. – № 4. – С. 79–91.
ГНСС-спостереження, які виконуються на перманентних станціях, пов’язані безпосередньо з глобальними та локальними рухами земної кори, а також зазнають впливу різних факторів, таких як багато­про­меневість та радіозашумлення сигналу. На цей час вплив таких ефектів вдається аналізувати та виключати з подальшої обробки ГНСС-спостережень. Проте є ряд ГНСС-станцій, які заслуговують на більш ретельний моніторинг стабільності роботи, оскільки вони задають земну реалізацію системи відліку. Прикладом такої ГНСС- станції на території України є станція «Чернігів» (CNIV, DOMES 15501M001), яка належить до класу «А» для задання Європейської референсної системи відліку. В роботі проведено аналіз часових коор­динатних рядів на основі довготривалих безперервних часових серій та проаналізовано лог-файл ГНСС-станції «Чернігів». Виконано по­рів­няння координат станції за час роботи різного обладнання та зроблено висновки щодо стабільності роботи станції. Виявлено, що за весь час роботи станція працює стабільно і не має довготривалих перерв у спостереженнях. Найвагоміші зміни, що відбулися на стан­ції, пов’язані зі зміною обладнання. На станції обладнання зміню­валось тричі: у 2005 році встановлено обладнання компанії «Trimble», 2011 року його замінено на обладнання «NovAtel», а з 2013 року вста­новлено обладнання «Leica», яке функціонує і досі. Аналіз часових ря­дів даної перманентної станції показав, що при дослідженні зміни ко­ординат одночасно для всіх обладнань відбувається певний стрибок на початку роботи обладнання «Leica», пов’язаний зі зміною облад­нання, а саме з іншою системою монтування антени у стовп. Але при дослідженні координатних залишків окремо для кожного обладнання простежуються коливання величин у зимовий та літній періоди, що може бути пов’язано зі структурною деформацією ГНСС-антени.
https://doi.org/10.15407/kfnt2021.04.079
Стаття англійською мовою на Springer Link

Яцків Я., Хода О., Іщенко М., Жаліло О. Про науково-дослідницьку діяльність Головної астрономічної обсерваторії Національної академії наук України у використанні ГНСС-технологій. Кинематика и физика небесных тел. – 2021. – Т. 37. – № 2. – С. 75–88.
Представлено поточний стан науково-дослідної діяльності Головної астрономічної обсерваторії Національної академії наук України (ГАО) з використання ГНСС-технологій. Сьогодні ГАО підтримує перманентну ГНСС-мережу, що складається з п’яти станцій (дві станції тимчасово неактивні). Всі станції включено до мережі EPN і EPOS, станції GLSV, KHAR, UZHL також інтегровані до мережі IGS. Операційний центр ГАО також забезпечує автоматичне пересилання даних із 12 станцій, встановлених іншими українськими організаціями, що входять до складу міжнародних мереж. Дані приблизно 300 українських перманентних ГНСС-станцій зберігаються у локальному центрі даних ГАО. Локальний центр аналізу ГНСС-даних ГАО використовує програмний комплекс Bernese GNSS Software для різних видів обробки даних ГНСС-спостережень. Швидка обробка здійснюється на щоденній основі для моніторингу стабільності перманентних станцій з деяких українських RTK-мереж. Всі наявні дані спостережень з українських станцій за період з 7 грудня 1997 року по 28 січня 2017 року були оброблені за стандартами EPN в ході другої кампанії переобробки ГАО і регулярної обробки. В результаті були оцінені координати в системі відліку IGb08 і зенітні тропосферні затримки для 233 перманентних станцій (202 з них — українські станції), а також швидкості для 128 ГНСС-станцій, що мають періоди спостережень більше трьох років. Створення і розвиток локальних ГНСС-мереж, а також довгострокове заповнення баз даних високоточними координатними розв’язками і оцінками швидкостей переміщення ГНСС-станцій дозволили провести геодинамічні дослідження на місцевому рівні. За оціненими координатами і швидкостями ГНСС-станцій були знайдені еліпси викривлення та обертання. У 2016—2019 рр. Харківський національний університет радіоелектроніки у співпраці з ГАО НАН України виконав низку досліджень з метою високоточного позиціонування та ГНСС-навігації. Створено та експериментально випробувано нові реалізації сучасних методів та алгоритмів PPP-позиціонування наземних об’єктів. Похибки добових «плаваючих» PPP-розв’язків становлять 5…8 мм (з імовірністю Р ≈95 %) для статичного режиму і 5…8 см (Р ≈ 68 %) для кінематичного режиму. Доведена дециметрова/сантиметрова похибка визначення координат поточних супутників на низьких навколоземних орбітах (LEO) при реалізації кінематичних «плаваючих» і фіксованих PPP-розв’язків. Була запропонована розробка високоточної багатопозиційної фазової системи траєкторних вимірювань для проведення полігонних випробувань високодинамічних літальних апаратів (ВДЛА). Оцінки середніх квадратичних помилок при визначенні параметрів руху ВДЛА лежать у межах 0.05…0.40 м для координат і 0.5…1.6 см/с для складових вектора швидкості.
https://doi.org/10.15407/kfnt2021.02.075
Стаття англійською мовою на Springer Link

O.Khoda, M.Ishchenko. Rapid daily processing of observation data at the Ukrainian permanent GNSS stations for monitoring of their stability // Conference of Young Professionals «GeoTerrace-2021». – Lviv (Ukraine). – 2021. – Режим доступу: https://openreviewhub.org/geoterrace/paper-2021/rapid-daily-processing-o...

J.Zurutuza, A.Caporali, M.Bertocco, M.Ishchenko, O.Khoda, H.Steffen, M.Figurski, E.Parseliunas, S.Berk, G.Nykiel. The Central European GNSS Research Network (CEGRN) dataset // Presented at the online Symposium of the IAG Subcommission for Europe (EUREF). – Ljubljana (Slovenia). – 2021. – Режим доступу: http://www.euref.eu/symposia/2021Online-from-Ljubljana/02-08-Zurutuza.pdf

A.Kenyeres, A.Araszkiewicz, E.Azcue, J.G.Bellet, R.Bingley, C.Bruyninx, A.Caporali, F. de Doncker, A.Duret, M.Ferianc, M.Flueras, P.Franke, I.Georgiev, I.Jaunpaule, L.Jivall, O.Khoda, K.Kosenko, A.I.Kurt, S.Lahtinen, J.Legrand, J.Metsar, X.Papanikolaou, E.Parseulinas, D.Prizginiene, J.Reznicek, O.B.Tangen, H.Titz, M.Varga, J.Zurutuza, M.Weber. EPN Densification Working Group Status Report // Presented at the online Symposium of the IAG Subcommission for Europe (EUREF). – Ljubljana (Slovenia). – 2021. – Режим доступу: http://www.euref.eu/symposia/2021Online-from-Ljubljana/02-09-Kenyeres.pdf

J.Zurutuza, A.Caporali, M.Bertocco, O. Khoda. Review of the available data since 1994, of their processing and of the scientific results // Presented at the CEGRN Splinter Meeting of the online Symposium of the IAG Subcommission for Europe (EUREF). – Ljubljana (Slovenia). – 2021. – Режим доступу: http://www.euref.eu/symposia/2021Online-from-Ljubljana/02-10-SPLINTER1-Caporali-e-Zurutuza.pdf